Для батьків

                                                           

   

Поради з інтернет - безпеки

Без небезпечних флешмобів у ТіkТоk: контролюємо безпеку дітей онлайн

                                                                      арт-проект ARTEFACT

ТОП-20 правил, які допоможуть захистити вашу дитину в Інтернеті

1. Антивірус і блокування спливаючих вікон
Це базове правило дозволяє відфільтрувати велику частину вірусного контенту та шкідливих сайтів. Антивіруси обов’язково мають бути встановлені на кожному комп’ютері та вчасно обновлятись. А для блокування підозрілої реклами та спливаючих вікон можна встановити розширення для браузерів, такі як AdBlock або AdMuncher.

2. Особиста інформація завжди має бути прихованою

Поясніть дитині, що не можна ніде публікувати свій номер телефону та адресу, а також назву або адресу навчального закладу, друзів чи родичів. Не забудьте також відключити геолокацію на фотографіях, у месенджерах та при додаванні публікацій у соцмережах.

3. Закладки

Покажіть дітям безпечні сайти, де вони можуть послухати музику, подивитися фільм, скачати гру. Додайте їх в закладки, щоб дитині було зручно знаходити дозволені сайти. Оформіть сімейну підписку на Google або Apple музику та кіно.

4. Надійні паролі

Оберіть надійні паролі, які складно вгадати. Ніколи не використовуйте в паролі імен, прізвищ, дати народження або номера телефону – це занадто просто. Хороший пароль – унікальний та складний. Його довжина повинна бути не менше 15 символів. У ньому потрібно змішати букви та цифри.

Обов’язково розкажіть дитині, що паролі не можна давати нікому, крім батьків: навіть кращим друзям.

5. Навчіть дитину остерігатися незнайомців, які пропонують подарунки

Такі люди часто просять надіслати номер картки батьків, дати домашню адресу або номер школи чи вислати інтимні фотографії в обмін на дорогий подарунок.

Поясніть дитині, що інтернет-шахраї – це такі ж небезпечні злочинці. Тільки вони вриваються в будинок не вибиваючи двері, а просто через Інтернет.

6. Пояснюйте дитині про безпеку в інтернеті на прикладі реального світу

Коли ти заходиш в Інтернет з чужого комп’ютера – не забувай виходити зі своїх облікових записів, коли виходиш з кімнати. Аналогія: ти ж не залишаєш двері будинку відчиненими, коли йдеш з дому?

Ти ж не станеш розмовляти з незнайомцями на вулиці? Не будеш зустрічатися з ними та йти у якесь потайне місце? Ті ж не розповіси незнайомцям свої секрети і особисту інформацію?

Ось і в Інтернеті це ті ж самі небезпечні незнайомці, яким не можна довіряти.

7. Дружіть зі своєю дитиною у соцмережах
Якщо дитина публікує фотографії або коментарі, які їй соромно було б показати батькам – ймовірно, що цим записам не місце в Інтернеті, де їх можуть побачити інші люди.

8. Обговоріть з дитиною всі можливі небезпеки Інтернету і план дій на випадок, якщо дитина зіткнеться з проблемою
Тут потрібно згадати кібербулінг, секстинг (пересилання особистих фотографій), шахраїв, неприйнятний контент, віруси, шантаж та інше.

9. Налаштування приватності
Допоможіть дітям закрити свою сторінку від незнайомців. Відфільтруйте тих, хто може бачити або коментувати фотографії або писати повідомлення вашій дитині.

10. Спілкування в Інтернеті
Розкажіть, що додавати людей, яких дитина не знає – небезпечно. За профілем 10-річної дівчинки або симпатичного підлітка-ровесника може ховатися 50-річний злочинець або педофіл. Нехай дитина завжди перевіряє запити на дружбу і ніколи не погоджується на приватний чат з незнайомцем.
Також домовтеся, що дитина обов’язково розповість вам, якщо віртуальний друг пропонує зустріч в реальності.

11. Відчуття безпеки
Скажіть дитині, що якщо побачене в мережі викличе в неї дискомфорт, відчуття небезпеки або тривоги – їй варто одразу закрити веб-сторінку, вимкнути комп’ютер і негайно звернутися до когось з дорослих.

12. Особисті та інтимні фотографії
Дитина повинна знати, що публікувати, пересилати або продавати особисті фотографії не можна нікому. Поясніть, що як тільки вона висилає свої фотографії хоча б одній людині – ці фото можуть виявитися де й у кого завгодно.

13. Якщо тобі погрожують – завжди звертайся до батьків
Дайте дитині зрозуміти, що ви завжди на її боці. Що в разі проблем до вас можна звернутися за допомогою, а не за порцією моралей і фраз «Я ж тобі казала!». Агресією і залякуванням ви не лише втратите довіру дитини, але й досягнете того, що в разі реальних проблем вона буде боятися звернутися до вас. Нехай дитина завжди розповідає вам про повідомлення, які її налякали або занепокоїли.

14. Гроші в інтернеті
Навчіть дитину ніколи не розголошувати дані кредитної картки. Поясніть дитині, що робити покупки онлайн можна тільки разом з батьками. Навіть якщо це додаток для смартфону. Деякі оголошення пропонують безкоштовні речі або можуть повідомляти про виграш великої суми. Але насправді вони збирають вашу особисту інформацію або спробують вкрасти ваші гроші.

15. Ніколи не відкривай листи, які приходять з невідомих імейлів
Вони можуть містити віруси або фішингові посилання (коли тобі здається, що ти переходиш за посиланням на цікаву тобі тему, а там виявляються шкідливі програми, програми-шпигуни та інше).

16. Стежте за спільнотами, в яких сидить дитина
В Інтернеті існують цілі групи, що нав’язують дитині поведінку, яка може її покалічити. Так звані «групи смерті», «синій кит», «момо», групи анорексії та інші страшні речі втягують дітей в темні ігри. Вони можуть привести до найстрашніших наслідків: нанесення собі (або іншим) каліцтв, жорстокості і навіть до самогубства.

17. Не пиши того, про що пошкодуєш пізніше
Важливо, щоб дитина знала та пам’ятала: в Інтернеті нічого не можна видалити. Якщо ти пишеш щось – це можна сфотографувати тієї ж миті. І навіть якщо ти потім видалиш пост або коментар – він може залишитися в загальному доступі навічно.

18. Тести та додатки з доступом до особистих даних
В Інтернеті та соцмережах безліч тестів та додатків. Деякі з них запитують доступ до особистої інформації – до списку друзів, імейлу, номеру телефону або навіть номеру платіжної картки. Попередьте дитину, що проходити такі тести та встановлювати такі додатки небезпечно. Маючи таку інформацію, акаунт можуть запросто зламати.

19. Будуйте довірливі стосунки
Поговоріть зі своєю дитиною. Переконайтеся, що вона відчуває себе комфортно, звертаючись до вас, коли в неї виникають проблеми в Інтернеті.
Коли діти дорослішають, стає складніше контролювати їхній час, проведений в Інтернеті. Вони носять з собою смартфони будь-де. А ще вони хочуть і потребують певної конфіденційності. Це нормально, оскільки вони стають більш незалежними від своїх батьків.

Розкажіть про те, як правильно користуватись сайтами і додатками. Обговоріть небезпеку взаємодії з незнайомцями в Інтернеті і нагадайте, що люди не завжди говорять правду. Активна роль в інтернет-діяльності ваших дітей допоможе забезпечити комфортні та безпечні умови користування Інтернетом для кожного.

20. Останнє та, мабуть, найважливіше – кібербулінг
Україна – в ТОП-10 країн Європи за поширеністю булінгу серед школярів 11–16 років. За цим показником ми лишаємо далеко позаду не лише Данію чи Норвегію, але й Угорщину з Грецією.
За даними дослідження UNICEF Україна 2017 року, 67% дітей стикалися з булінгом (були жертвою або свідком).

З розвитком інтернету та соцмереж з’явився новий вид шкільного насильства – кібербулінг. Це приниження чи цькування за допомогою мобільних телефонів та інших гаджетів.
Іноді кібербулінг завдає більше шкоди, ніж побиття. Він має тривалий травмуючий вплив на психіку дитини та може призвести до депресії або навіть самогубства.

Завдання дорослих не налякати дітей, а розказати про ризики роботи в Інтернеті та навчити бути обізнаними щодо правил та питань кібербезпеки. Важливо навчити їх уникати спілкування з незнайомцями в Інтернеті, фільтрувати інформацію, розрізняти фейкові та реальні новини та  постійно нагадувати про небезпеку в Інтернеті.  

Діти повинні усвідомити, що віртуальні дії в Інтернеті можуть призвести до реальних наслідків у житті. 

Вплив стресу на організм дитини
Поради батькам у вихованні дітей з девіантною поведінкою
Золоті правила для батьків
Підліток і шкідливі звички

Калейдоскоп порад батькам.

 

Вчені стверджують, що кожна дитина народжується талановитою. Але по причині недостатнього розвитку її таланту велика  частина її геніальності втрачається, не розвинувшись.

Сьогодні наукою доведено, що виховувати дітей можна без спеціальних знань, що навички вихованим приходять самі по собі, але це зовсім не так!

         Всім дорослим необхідно керівництво і практичні поради спеціалістів. Дотримання даних порад не зробить Вашу дитину досконалою, але допоможе Вам обминути низку пасток, які підстерігають Вас на становленні особистості дитини.

1. Ви не можете прискорити ріст і розвиток дитини, не кваптесь і не квапте.

         Поводьтесь з дитиною, як із квіткою. Дайте їй можливість розвиватись поступово. Замість вологи і добрив даруйте їй побільше ласки і любові, ще більше терпіння.

         Роль дорослих повинна зводитись лише до допомоги і стимулювання самостійного розвитку дитини. Формований розвиток дитини - те саме, що прискорити ріст квітки: рослина може вирости кволою, потворною, хворою.

 

2. Не воюйте з дітьми - все одно програєте.

Не вступайте з дитиною в конфлікт! Ви приречені на поразку, тому, що діти мають більше і енергії, і терпіння протистояти Вам.

Навіть якщо Ви, все-таки, наполягаєте на своєму,  то вони обов’язково помстяться неслухняністю, байдужістю, обуренням!

 

Існує декілька  способів запобігти таких наслідків:

§  прислуховуйтесь до того, що говорять Ваші діти, із симпатією і розумінням;

§  обов’язково уникайте слів і виразів, які можуть створити напружену обстановку і викликати суперечку;

§  абсолютно не дозволені вирази типу “дурний”, “тупий” і інше.

Для теплої атмосфери в домі вимагайте лише трохи взаєморозуміння. Вся суть у тому, щоб уміти відмовитися від малоприємних суперечок і шукати взаєморозуміння.

 

3. Не вбивайте радість.

Так виходить, що дорослі можуть зіпсувати будь-яке задоволення дитини. Вони завжди говорять “ні”, “не можна”.

Неймовірно важко зробити так, щоб усі залишилися задоволені, але мудрий дорослий повинен якомога частіше доводити, що він не хоче позбавити дитину радості.

Діти повинні мати можливість думати так, як їм хочеться. Ніколи не примушуйте їх. Заборонами можна вбити те, що здатне розвинутися; те, що дивне і прекрасне. Дайте можливість дітям розвинути свою фантазію.

4. Ніколи не порівнюйте дітей.

Любіть своїх дітей такими, які вони є. Не турбуйтесь про те, що чиясь дитина може робити те, що ваш поки що не вміє. Ніколи не порівнюйте дітей. Крім шкоди це нічого не принесе.

 

5. Обіцянки.

Спілкування з дітьми має бути довірливим. Абсолютно невірно  що-небудь обіцяти дітям, чи вимагати обіцянок від них. Діти думають, що давши обіцянку, вони зобов’язані зробити те, що від них вимагається. А якщо обіцянки не давали то і робити непотрібно. Обіцянки, як і підкуп - помилковий  шлях у вихованні.

 

6. Насмішки.

         Вони дратують дітей більше,  ніж прямий докір. Діти стають некерованими. Всю свою енергію дитина направляє проти насмішників: може довго обдумувати хитру помсту, а потім страшно нашкодити. Сарказм не тільки руйнує почуття власної гідності дитини, а й підриває її авторитет у друзів.

7. Покарання.

Дім для дитини - його фортеця. Де вона повинна відчувати себе повноцінним членом сім’ї, де їй нічого боятися, де всі - її  друзі.

Тілесні покарання, які іноді застосовують деякі дорослі  - метод хибний. Він неначе вчить дитину: “Якщо ти сердитий - бий не роздумуючи”. Дорослі застосовують цей метод тоді, коли не можуть, або не хочуть знайти інший шлях для вирішення конфлікту. Це не приносить бажаного результату, крім того, що може викликати ненависть у дитини.

 

8. Сила похвали.

Найважливіше у похвалі - оцінити зусилля у дитини а не хвалити її саму та її характер. Це дасть змогу дитині зрозуміти, що вона  поступає  добре, але це не означає, що вона ідеальна. Похвала не повинна виходити за рамки розумного. Хваліть лише вчинки дітей, а не їх самих.

 

9. Всі діти - великі наслідувачі.

Наслідування є важливим елементом у вихованні. Воно допомагає розвивати самостійність і працелюбство. Якщо ви витираєте пил - дайте ганчірку дитині. Якщо миєте підлогу  - залучайте  дитину і вона буде по-справжньому старатися. Наслідуючи дорослих, діти відчувають себе повноцінними членами сім’ї.

 

10.Відповідальність.

Всі дорослі намагаються виховати у дитини почуття відповідальності. Але її не нав’яжеш. Вона вироблюється лише тоді, коли у дитини є вибір і вона сама може приймати рішення. Поменше зауважень. Дитина навчається постійно. Але, якщо її дії критикувати, відповідальність у неї не виробиться. Тому перша заповідь у вихованні цієї важливої якості - не критикувати кожний крок дитини. Залишайте дитині можливість вибору, навіть, якщо вам дуже хочеться підказувати їй, що потрібно робити. Краще залишити вибір рішення їй самій.

 

11.Вибір друзів.

Дитина повинна мати можливість сама вибирати друзів. Але це справа делікатна і потребує тактовного керування з боку дорослих. Друзі можуть здійснювати як добрий, так і поганий вплив. Проте, дитина завжди повинна мати волю у виборі друга.

 

12.Допитливість.

Без допитливості не існувала наука. Діти дуже допитливі. Вони бажають зрозуміти навколишній світ. Батьки мають терпеливо відповідати на всі запитання дитини. Ніколи не відмахуватися словами типу: “У мене  не має часу”, “Відстань”; не говорити, що вона задає дуже багато запитань.

 

13.Телебачення.

У сучасному процесі виховання телебачення відіграє дуже важливу роль. Дорослі повинні визначити: що і скільки можна дивитися згідно віку дитини.

 

Шановні батьки!

Сім’я - перший і головний вихователь дитини. Для дитини сім’я - цілий світ. Світ, в якому вона  живе і діє, учиться любити, ненавидіти, радіти, співчувати.

Це - соціальний  інститут, який формує особистість і в значній мірі визначає її подальший розвиток.

Успіхів Вам у нелегкій, дуже відповідальній роботі - роботі по становленню Людини.

Ваша дитина і Ви.

§  Намагайтесь зберегти в своїй сім’ї атмосферу відвертості та  довіри.

§   Не давайте своїй дитині обіцянок, які не в силі виконати; не   вселяйте в душу нездійсненних надій.

§      Не ставте своїй дитині будь-яких умов.

§      Будьте тактовні у вияві заходів впливу на дитину.

§       Не карайте свою дитину за те, що дозволяєте робити собі.

§  Не зраджуйте своїм вимогам щодо дитини на догоду чому-небудь.

§      Не шантажуйте дитину своїми відносинами з нею.

§   Не бійтесь поділитися зі своєю дитиною власними почуттями і турботами.

§   Не ставте свої відносити з власною дитиною у залежність від її навчальних успіхів.

Як заохочувати дитину в сім’ї.

§      Якомога частіше схвально усміхайтеся своїй дитині і коли вона миє посуд, і коли робить уроки, і коли грає.

§  Заохочуйте свою дитину жестами: їй буде завжди тепло і затишно, якщо мама торкнеться її голови під час приготування уроків, а тато схвально обійме й потисне руку.

§  Словесно висловлюйте схвалення найменшим успіхам своєї дитини, її поведінки.

§       Використовуйте частіше вираз: “Ти правий”, “Ми згодні з твоєю думкою”, - це  формує в дитини самоповагу, розвиває здатність до самоаналізу і критичного мислення.

§  Даруйте своїй дитині подарунки та при цьому учіть її їх приймати.

§      Формуйте у своєї   сім’ї традиції  і ритуали заохочення дитини: день народження, Новий рік, кінець навчального року, 1 вересня, сюрпризи тощо.

§  Вчіть свою дитину бути вдячною за будь-які знаки уваги, виявленні до неї, незалежно від суми грошей, витрачених на подарунок.

§   Даруйте подарунки своїй дитині не лише з урахуванням її бажань, але й з урахуванням можливостей своєї сім’ї.

§ Для заохочення своєї дитини використовуйте не лише подарунки матеріального плану, але й моральні заохочення, вигадані вами, які згодом стануть реліквією в архіві сім’ї вашої дитини (грамоти власного виготовлення, вірші, газети й дружні шаржі тощо).

§ Якщо хочете використовувати як заохочення гроші, використовуйте цю можливість для того, щоб дитина вчилася ними розпоряджатися розумно.

§   Якщо дитина заохочується грошима, ви повинні знати, яким чином вона ними розпорядилася й обговорити це із нею.

§ Дозволяйте своїй дитині мати кишенькові гроші, та не залишайте їх витрачення без аналізу самою дитиною з вами. 

Діти покоління Z, які вони
Поради виховання підлітків

Як вижити поруч з підлітком : 10 порад батькам

1. Забудьте про виховання, подумайте про себе

Більшість батьків, які звертаються до психотерапевтів, роблять одну й ту саму помилку: вважають, що підліток - «поламана» дитина, яку потрібно «підправити», і вона буде, як раніше, милою і слухняною.

---

Зрозумійте, виховувати людину в цьому віці вже пізно. Вплинути - так, виховати - ні. Важливіше ужитися і домовитися про майбутнє, тому спробуйте відповісти на просте запитання: «А що потрібно вам самим? Якого життя поруч з підлітком ви хочете?»

Формально той, кому не виповнилося 18 років, - ще не дорослий. Однак людина поводиться як вередлива і безвідповідальна дитина, допоки її вважають дитиною.

Будуйте стосунки з підлітком так само, як з будь-яким родичем або сусідом. Наприклад, формулювання «Не хами! Ти ж був ввічливим хлопчиком. Не хочу, щоб ти виріс грубіяном» - неправильне. Так говорять з дитиною. А до дорослого варто звертатися: «Не грубіянь! Я не потерплю, щоб зі мною так розмовляли».

2. Не говоріть постійно про те, що відчуваєте

Не розраховуйте на модну техніку «Я-висловлювання», коли ви говорите про те, що відчуваєте у відповідь на чиїсь вчинки. Це прекрасно працює для дітей і дорослих. Але не для підлітків, у яких вдосталь власних переживань. Вони просто не почують.

Якщо тінейджер знаходиться на стадії знецінення дорослих, ви ризикуєте отримати таке: «Мені плювати, що ти там відчуваєш». Зачекайте років 10, тоді зможете розповісти синові чи доньці про все, що витерпіли. Бажано, з гумором.

А поки не варто говорити: «Ти не прийшов опівночі додому, а я місця собі не знаходила». Краще: «Ти приходиш пізно і не даєш мені спати. Мене це не влаштовує».

3. Не драматизуйте

Батьки підлітків нерідко самі схожі на підлітків: занадто схвильовані і все сприймають у чорно-білому кольорі. Емоційність тінейджерів заразлива.

У старшокласниці думки: «Мій ніс задовгий - я потвора». А в її мами: «Донька вважає себе потворою, значить, спробує наркотики або піде на суїцид».

Істерики, конфлікти, сміливі надії та розчарування - реалії підліткового життя. Їх переживали всі. А глобальні проблеми - швидше виняток з правил. Тому не драматизуйте. Якщо вже емоції переповнюють, підключайте розум і заспокоюйтеся так, як вмієте: від дихальних технік до крапель валеріани.

4. Не з’ясовуйте, хто головний

Люблячі батьки можуть наполягати на тому, що 16-річна людина - ще дитина. Але підсвідомість не обдуриш. Вона підказує, що на вашій території з’явився ще один дорослий. І якщо не член команди, то конкурент. Тож розгорнеться справжня битва за владу і ресурси. А вам здаватиметься, що ви виховуєте дитину.

У хід підуть дошкульні слова: «Це мій будинок, і ти будеш жити, як я сказав», «Тут немає нічого твого, все куплено на мої гроші» і «Права голосу не маєш, поки не почав заробляти». Однак подумайте, чи потрібна вам така «зброя» у цій боротьбі?

Якщо ви подарували приятелю на день народження телефон, ви ж не вимагаєте дивитися його фото і листування, бо смартфон куплений за ваші гроші? То чому ви вважаєте своєю власністю те, що подарували сину або доньці?

Відмова від конкуренції - це не відмова від керівництва. Батьки знаходяться нагорі сімейної ієрархії, оскільки беруть на себе відповідальність. І тому встановлюють правила. Але якщо ви постійно доводите це на словах (особливо забороненими прийомами) значить, щось пішло не так: головує дитина, або ви живете без правил.

5. Скеруйте жіночу конкуренцію в правильне русло

У матері й доньки часто домішується ще й жіноча конкуренція за звання «хто на світі всіх миліша». Донька виграє через вік і рідко хто з дорослих зізнається навіть собі, що заздрить молодості. Тому жінки витісняють ці почуття думками на кшталт «вона жахливо виглядає».

Якщо ви - мама, і вас дратує імідж дівчини-підлітка, добре подумайте: якби зустріли таку особу на вулиці, усміхнулися б чи нахмурилися? А в юності -  як би поставилися до такої однокласниці?

Усвідомлена конкуренція може принести користь. Вона дозволить матері відсторонено оцінити доньку як жінку. Мудра мама допоможе перетворити мінуси на плюси. А плюси навчить подавати з гідністю. До того ж спроби дівчини-підлітка виглядати «крутіше» матері прийме з любов’ю і повагою.

Небезпечно зовсім уникати розмов про зовнішність. Якщо обмін жіночої інформацією у доньки з мамою не налагоджений, дівчина більше ризикує захворіти на анорексію або довести себе до нервових зривів, орієнтуючись на однолітків.

6. Будьте екскурсоводом по життю

Загрози і диктат не діють на підлітків. Вони намагаються зробити все навпаки. Найгірше рішення - образитися, відсторонитися і дозволити безконтрольно набивати шишки. Або, навпаки, потурати і намагатися заслужити дружбу тінейджера.

Уявіть, що ви екскурсовод, який розповідає, що де знаходиться і куди приводить. Попереджайте про наслідки, а не бурчіть. Діліться власним досвідом. Показуйте більше ситуацій та прикладів. Не повчайте, а пояснюйте свою точку зору. З вашого боку не має бути заборонених тем. Підліток повинен знати, що з вами можна говорити про все: евтаназію, аборти або долю вимираючих племен Амазонки.

 Якщо вас щось турбує в житті підлітка, а той відмовляється про це говорити, не приставайте із запитаннями, а розкажіть історію. Але без теоретизування і нотацій. Наприклад, замість запитання «Як багато пива ти випиваєш?» розкажіть про вашого однокурсника, який зганьбився на побаченні через похмілля. Розповідайте, доки не почуєте: «Та зрозумів я вже натяки! Немає в мене проблем з алкоголем, заспокойся».

7. Говорити про секс і алкоголь - пізно

Сексуальна просвіта та бесіди про алкоголь і наркотики потрібні були раніше. Максимум у молодшому підлітковому віці. Тінейджеру взагалі не до розмов - його крають емоції і гормональні бурі. Уявіть, що у вас підскочив тиск або ви випили зайвого. У такому стані ви будете не думати, а діяти відповідно до ваших цінностей і рішень, які приймали раніше. Так і підліток проявить те ставлення до сексу і різних хімічних речовин, яке в нього склалося раніше.

Не встигли? Тоді говоріть вчинками, а не словами. Наприклад, дома має діяти заборона на куріння для всіх членів сім’ї. А якщо вживати алкоголь у вас прийнято лише на свята, то введіть санкції за порушення цього правила.

Однак ви маєте бути готові до розмов про новий досвід підлітка. Якщо він ділиться з вами сумнівами і невдачами, це ознака довіри.

8. Права додаються до відповідальності

Якщо підліток хоче розширення прав - це супер. Але разом з ними збільшується і зона відповідальності. Тобто якщо «дитинка» вимагає купити «іграшку» (гаджет чи щось інше) вартістю у вашу місячну зарплату, вона зобов’язана взяти участь у веденні сімейного бюджету і перейнятися витратами.

Забезпечувати себе повністю підліток поки не може, але він здатен, наприклад, не тільки підзаробляти на розваги, а й сплачувати частину комунальних послуг. А батьки мають виділити йому житловий простір і ставитися до заведеного там порядку (хай навіть безладу) так само шанобливо, як до території сусіда.

Якщо тінейджер не заробляє, він може вкладати свою працю. За певні роботи нагородою є сам результат, а покаранням - його відсутність. Наприклад, якщо син або дочка постійно забувають купити продукти, ви можете «забути» зготувати їжу.

Праця в жодному разі не має перетворитися на «рабські повинності». Підліток має право відмовитися або взяти на себе подвійне навантаження. Але і сім’я, відповідно, витрачає мінімум або максимум коштів на те, що хоче підліток. І все це без зайвих слів, докорів і умовлянь.

9. Використовуйте соцмережі

Соцмережі вам потрібні не для того, щоб відстежувати контакти підлітка і контролювати, що пише син або донька на своїй сторінці. Використовуйте їх за прямим призначенням: діліться інформацією, власною позицією, підтримуйте інтерес до себе.

Ваші діти можуть так і не дізнатися, що ви колись танцювали сальсу або знаєтеся на історії Середньовіччя. Найбільше вони знають про те, як ви їсте, прибираєте, дивитеся фільми і ходите до магазинів. То покажіть їм себе з іншого боку.

Дружити із сином або донькою - не найкраща ідея, адже в батьків інша місія. А ось стати френдом підлітка ви можете.

10. Дозвольте себе критикувати

Не прагніть бути ідеальними батьками: яким би щасливим не було дитинство, кожен клієнт психоаналітика пригадає чимало промахів тата і мами. Тож дайте підлітку покритикувати себе вдосталь, інакше він не зможе відокремитися від батьківських установок і почати самостійно мислити.

Однак відрізняйте критику від хамства. Нехай тінейджер каже, що хоче, але не грубить батькам. Вимагайте ввічливості, не бійтеся цим озлобити. Підліток навчиться критикувати в прийнятній формі, це допоможе в дорослому житті.

У цей період з’ясується, що все, що ви робили - не так, як треба, і навіть на шкоду. А самі ви безнадійно відстали від життя. Найголовніше - не впадайте в почуття провини. Правду про себе як про батька чи матір ви дізнаєтеся років через 10-20. А поки вимагайте конструктивних пропозицій, до звинувачень не дослухайтесь.